острый нос

1) General subject: peaky nose

2) Naval: lean bow, sharp bow

3) Makarov: pointed nose

1) nav. Sichelbug

2) shipb. scharfer Bug, schmaler Bug

1) ніс (р. носа). [У його ніс, зуби і борода, як у инших людей (М. Вовч.)]. Нос баклушей - товстий ніс, (насм.) кушка, курдюк (-ка). Вздёрнутый нос - кирпатий (слегка: кирпатенький) ніс, (насм.) кирпа. [Очками кирпу осідлав (Котл.)]. Горбатый нос, нос с горбинкой - горбуватий (горбоватий) ніс, ніс з горбочком. Нос картошкой (луковкою, пяткою) - ніс картопелькою, ніс-бурульбашка, бульба. Крючковатый нос, нос крючком - карлючкуватий (закарлючений, закандзюблений, заключений, реже крюкастий) ніс. С крючковатым -сом - см. Крючковатый 1. Мясистый нос - м'ясистий (м'яснистий, товстий) ніс, (насм.) курдюк (-ка). Орлиный нос - орлиний (орлячий) ніс. Острый нос - гострий ніс. Нос пуговкой - пли[е]скатий ніс, (насм.) пипка. Сизый нос (у пьяницы) - синій ніс. Тупой нос - тупий ніс. Человек с длинным, кривым, острым, толстым -сом - довгоніс, кривоніс, гостроніс, товстоніс (-носа), довгоносий и т. п., людина з довгим и т. п. носом. Болезни -са - носові хвороби, хвороби носа. Бить, ударить в нос (о сильном запахе) - бити, вдарити в ніс (реже до носа). Бормотать (говорить), пробормотать (проговорить, произнести) под нос - мурмотіти (бурмотіти, мимрити, бубоніти), промурмотіти (пробурмотіти, промимрити, пробубоніти) собі під ніс; срв. ниже Говорить в нос. Водить за нос кого - водити за носа, дурити кого, (диал.) мотузити кого, (фам.) плести сухого дуба кому. [Вона вірить сьому шарлатанові а він їй плете сухого дуба (Франко)]. Воротить нос от чего - вернути носа (ніс), від чого, (отворачиваться) відвертати носа (ніс) від чого. Встретиться, сойтись -сом к -су - зустрітися, зійтися носом до носа. Говорить, проговорить (произнести) в нос - говорити гугняво, гугнявити, прогугнявити, гугнити, прогугнити. [«Спасибі» - прогугнив Кривоніс, глянувши з-під лоба (Стор.)]. Дать по -су, щелчка в нос кому - дати по носі, дати носака (щигля), дати пинхви (цибульки) кому, вдарити по носі кого, (осадить) утерти носа, пихи збити кому; (отказать) дати відкоша кому, (при сватанье) дати гарбуза кому. Держать нос по ветру - тримати носа за вітром; ловити носом, куди (кудою) вітер віє (дме), (шутл.) належати до партії к. в. д. (куди вітер дме). Заложило нос кому - заклало в носі кому, (диал.) ніс заліг у кого. [Уже три дні, як у мене ніс заліг (Харківщ.)]. Запороть -сом - заорати (запороти) носом. [Пхнув його, а він так носом і заорав (Сл. Ум.)]. Зарубить себе (у себя) на -су, себе на нос (что) - закарбувати собі на носі (що), затямити (собі) (що). [Ти розмовлятимеш ввічливо і не напиватимешся, аж поки я не скажу свого слова, - закарбуй це собі на носі (Остр. Скарбів)]. Из-под -са у кого - з-під (з-перед) носа в кого и кому; см. Из-под (под Из). Клевать -сом, -сом окуней ловить - см. Клевать. На -су - (совсем близко) близенько, коло носа, під носом, над носом, (за плечами) за плечима; (скоро) скоро, незабаром, (не за горами) не за горою, (вот-вот) от- от, далі, далі-далі, тут-тут, тільки не видно. Беда на -су - біда (лихо) вже коло носа (над головою, коло дверей). Конец месяца на -су - скоро (незабаром, от-от, далі, далі-далі, над носом) кінець місяця. Неприятель у него на -су - ворог коло його носа, ворог дивиться в вічі. Смерть на -су - смерть за плечима (грубее: коло носа). Наклеить нос кому - см. Наклеивать. Не видеть дальше своего -са - не бачити поза своїм носом (дальше від свого носа). Не по -су нам это - це не для нашого носа, ще не вмилися ми до цього, (вульг.) це не для рила нашого Гаврила, (не по карману) не по наших грошах (достатках) це, не з нашими грошиками (на це или це). Не тычь -са в чужое просо - не сунь носа до чужого проса (Приказка). Опустить нос - спустити (похнюпити) носа. Остаться с -сом, получить нос - облизня піймати (спіймати, з'їсти, вхопити), (при сватанье) гарбуза з'їсти (вхопити). Оставить кого с -сом, приставить кому нос - наставити (приправити, натягти) кому носа, (оставить в дураках) пошити кого в дурні. Отойти с -сом - піти з носом (з облизнем). [Почухається (що батько не хоче його женити), та з тим носом і піде (Квітка)]. Перед самым -сом - перед самим носом, коло самого носа. Повесить нос - похнюпити (посупити) носа (ніс), похнюпитися, посупитися, (пров.) потютюритися. Повесить нос на квинту - похнюпити (посупити) носа, повісити носа на квінту. Под (самым) -сом - під (самим) носом. [Чуже бачить під лісом, а свого не бачить під носом (Приказка)]. Под -сом взошло, а в голове и не посеяно - під носом насіялося, в голову й не завіялося; під носом косить пора, а в голові й не сіяно; вже й борідка виросла, а глузду не винесла (Приказки). Поднимать (задирать, драть), поднять (задрать) нос (перед кем) - підводити (задирати), підвести (задерти, задрати) носа, високо тримати ніс (носа), (о мног.) попідводити (позадирати) носи, (голову) підводити, підвести голову (о мног. попідводити голови), починати, почати високо нестися, (грубо) кирпу гнути (дерти, драти, задирати), задерти (задрати), губу копилити, закопилити (проти кого). [Починав ходити туди й сюди по палубі, підвівши згорда голову (Остр. Скарбів). Він так високо тримав ніс, що… (Кандід). Ти, дочко, не дуже кирпу гни та мерщій виходь до гостя (Н.-Лев.). Ти не смієш проти матери кирпу гнути! (Крим.). Кирпу проти людей так драв, що й кочергою не достанеш (Кониськ.). Є в них щось таке, що дає їм право задирати кирпу (Микит.). Проти всіх губу копилить (Мова)]. Показывать, показать длинный нос кому - показувати, показати довгого носа кому; см. ещё выше Оставить кого с -сом. И -са не показывать, не показать кому - і носа не потикати (не появляти, не являти), не поткнути (не появити) до кого. [Не зваживсь-би й носа поткнути до мене (Мова)]. И -са к ним показать нельзя - і носа до їх поткнути не можна, і поткнутися до їх не можна. И -са не показывать, не показать откуда, из чего - і носа не витикати (не виткнути) звідки, з чого. Потягивать, потянуть -сом - шморгати, шморгнути носом, (пыхтеть) чмихати, чмихнути (носом). [Не шморгай носом! (Брацл.). Покинь чмихати! візьми хустку та висякайсь (Звин.)]. Совать (свой) нос во что, всюду, лезть -сом куда - стромляти (или встромляти, пхати, тикати) (свого) носа до чого, всюди (скрізь, до всього), куди. [Куди тільки він не стромляє свого носа! (Брацл.). На що було пхати носа до чужого тіста? (Пісня). Не пхай свого носа туди, де не твоє діло! (Звин.)]. Утереть нос кому (в прямом и перен. знач.) - утерти носа кому. Нос не по чину у кого - ніс не доріс у кого или кому, високо несеться хто, заноситься хто. Чуять, почуять -сом что - чути носом, занюхати що. [Носом чує, де що лежить (Приказка). Занюхає ковбасу в борщі (Номис)]. У него идёт кровь из -су (или -сом) - у його (и йому) кров іде (сильнее: юшить) з носа. Кровотечение из -су - кровотеча з носа, з носа кров іде. У него течёт из -су - у його капає з носа; (сопли из -са) йому ніс віскриться, (шутл.) йому кози з носа дивляться, (насм.) дядьки з носа аж пищать (Рудан.);

2) (у птиц: клюв) дзюб, дзьоб (-ба), (редко) ніс (р. носа);

3) (у судна) ніс (р. носа) (у лодки ещё: носок (р. носка)), перед (-да) (у судна), прова (англ. prow); (специальнее: у дубаса, диал.) чердак (-ка). [Горить світло коло носа (на кораблі) (Рудан.). Дивилась на хвилю, що гнав своїм носом пароплав (В. Підмог.). Вітрила на фордевінд! носа на хвилю! (Влизько). Помічник капітана забарився на носі (Кінець Неволі). Носок човна виткнувся біля колоди (Олм. Примха). Пересядьте з корми на перед (Київ). Прова, як меч, розсікає зеленую хвилю (Дніпр. Ч.)];

4) (выдающаяся часть предмета) ніс (р. носа), ріг (р. рога). Нос машины - ніс машини. Нос наковальни - ріг ковадла;

5) геогр. - (мыс) ріг (р. рога), виступ (-па), (коса) коса, (стрелка) стрілка.

* * *

1. прил.

үткер, осло

2. прил.

осло, осло башлы

3. прил. перен.

үткер, тапҡыр, зирәк

4. прил. перен.

зәһәрле, сәнскеле, әсе, үткер

5. прил. перен.

әсе, ҡырҡыу, үтә, ныҡ, көслө

6. прил. перен.

көслө, ҡаты, киҫкен

7. прил. перен.

киҫкен, көсөргәнешле

1) үткен

2) очлы, очлы башлы

3) перен. үткен, зирәк; очлы

4) перен. чәнечкеле, зәһәрле, үткен, әче

5) перен. әче, ачы

6) перен. көчле, каты; кискен

прил., остро нареч.

1. (ант. тупой) çивĕч, вичкĕн; острый нож çивĕч çĕçĕ

2. (ант. тупой) шĕвĕр, шĕвреке; острый нос шĕвĕр сǎмса

3. (син. проницательный) çивĕч ǎслǎ, вичкĕн, витĕр; острый ум çивĕч ǎс

4. (син. едкий) хаяр, йÿçĕ, çиекен; острый перец хаяр пǎрǎç; острый запах çиекен шǎршǎ ♦ острый угол шĕвĕр кĕтес (90 градусран каяраххи); острая боль чиксе ыратни; острая ситуация йывǎр лару-тǎру; остёр на язык чĕлхи касать кана

1) naso m, becco m

2) суд. prua f

3) авиац. muso m

- клиперный нос

1)

2)

3)

4)

5)

6)

7)

8)

9)

1) ( с острым концом) aguzzo, pungente

2) ( хорошо заточенный) affilato, tagliente

3) ( сужающийся к концу) appuntito, puntuto

4) ( хорошо развитой) acuto, sottile, fino

5) ( проницательный) acuto, perspicace

6) ( язвительный) mordace, pungente, tagliente

7) ( резкий) acre, penetrante

8) ( о пище) piccante

9) (о чувстве и т.п.) forte, ardente, acuto

10) ( о болезни) acuto, pericoloso

11) ( крайне напряжённый) acuto, critico

* * *

1) ( отточенный) tagliente; aguzzo; puntuto разг.; acuto ( колющий)

2) ( суживающийся к концу) puntuto, appuntito

3) ( проницательный) aguzzo, acuto

4) ( отличающийся остроумием) pungente, mordace

5) (о вкусе, запахе, пище)

6) перен. ( напряжённый)

7) ( о чувстве) ardente, acceso; acuto

* * *

1) gener. lacerante, graffiante, appuntito, arguto, pruriginoso (о пище), trinciante, acre (на вкус), acuto, affilato, agro, aguzzo, forte (о пище), ingegnoso, mordace, pepato, piccante, pinzuto, tagliente

2) obs. pugnereccio

3) liter. fine, incisivo, mordente, bruciante, cocente, saporito, sottile

119 П

1. (кр. ф. \острый и остёр, \острыйа, \острыйо, \острыйы и \острыйы) terav, vahe (ka ülek.); teravamaitseline, terava maitsega; \острыйый нож terav v vahe nuga, \острыйый нос лодки paadi terav nina, туфли с \острыйыми носами terava ninaga kingad, \острыйый глаз terav pilk v silm, \острыйый взгляд terav v vahe v uuriv v läbitungiv pilk, \острыйый ум terane aru v mõistus, \острыйое замечание terav märkus, \острыйая классовая борьба terav v äge klassivõitlus, \острыйый интерес elav huvi, \острыйый запах terav lõhn, \острыйый соус terava maitsega kaste;

2. (кр. ф. остёр, остра, \острыйо, \острыйы) teravmeelne, vaimukas; \острыйая шутка teravmeelne nali;

3. (без кр. ф.) terav(-), äge-; \острыйый угол mat. teravnurk, \острыйая боль terav v lõikav valu, \острыйый живот med. äge kõht, \острыйый бронхит med. äge bronhiit, \острыйый ветер kõle v vinge tuul, \острыйое положение pingeline v kriitiline v täbar olukord;

4. ПС

\острыйое с. неод. (без мн. ч.) teravamaitseline toit; ‚

\острыйый v

остёр на язык terava keelega

1) tranchant ( о лезвии); aiguisé, bien affilé ( отточенный - о лезвии); aigu (f -ë) ( с острым кончиком); pointu ( о карандаше); piquant ( колючий)

2) перен. perçant (о зрении, уме); fin (о слухе, уме)

3) (о вкусе, о запахе) fort; piquant (тк. на вкус); âcre ( едкий)

4) ( о боли) vif, cuisant, aigu (f -ë); poignant ( мучительный)

5) ( о форме) pointu; en pointe

6) перен. ( напряжённый) aigu (f -ë)

7) (колкий, язвительный) mordant, caustique

* * *

1) gener. affilé (тж перен.), aigu (о кризисе, конфликте), coupant, incisif, perçant, poignant, pointu, relevé, subtil, tranchant, épicé (тж перен.), âcre, aigre, piquant, acre, acéré, aigu (о боли, заболевании), exquis (о боли), fin, fulgurant (о боли), élancé, aigu

2) obs. subtil (о чувстве)

3) liter. acide, poivré

4) eng. bout

1) ( заострённый) sharp, pointed

2) ( колющий или режущий) sharp

3) (о зрении, слухе и т.п.) sharp, keen

4) ( интенсивный) sharp, acute

5) мед. ( бурно протекающий - о болезни) acute

6) ( трудный) critical

7) (пряный, жгучий на вкус) hot, spicy

8) (остроумный, язвительный) sharp

••

1. худеть, похудеть; тощать, отощать

2. скудеть, оскудеть; становиться (стать) неплодородным (о земле)

1) (нанести удар рукой и т.п.) colpire, dare un colpo

••

2) ( произвести звук) battere, suonare

3) ( прозвучать) risuonare, echeggiare

4) ( напасть) assalire, attaccare

5) ( внезапно наступить) sopraggiungere, arrivare

6) ( с силой вырваться) uscire con forza, sgorgare

7) ( проникнуть) penetrare, irrompere

8) ( в футболе) tirare

* * *

1) во + В, по + Д; Т ( нанести удар) colpire vt, dare / assestare un colpo a qd

2) во + В перен. ( проникнуть) penetrare vi (e); dare vi (a), battere vi (a)

3) перен. ( поразить) colpire vt, impressionare vt

4) ( прозвучать) suonare vi (a), vt; emettere un suono

5) воен.

6) по + Д перен. разг. ( начать энергично бороться) attaccare vt, colpire vt, aprire una lotta spietata ( contro)

7) ( неожиданно начаться) sopraggiungere vi (e); piombare vi (e)

8) ( внезапно поразить) colpire all'improvviso (di una malattia, ecc)

9) безл. разг. ( внезапно охватить)

••

* * *

gener. bollare